Відповідно до Статті 4 Закону України «Про дошкільну освіту», дошкільна освіта є обов’язковою складовою системи безперервної освіти в Україні.

Здається, тільки недавно ваш малюк народився, в перший раз посміхнувся та зробив свій перший крок. Але час минає дуже швидко, і батьки малюка вирішують, що настав час відвідувати садок. Це дуже відповідальне рішення і важкий період і для дитини, і для родини, але, користуючись певними рекомендаціями, процес адаптації дитини можна зробити набагато легшим.

Одже, що таке адаптація. Саме слово походить від латинського «adaptatio», що означає пристосування. Адаптація – це процес пристосування організму до нових умов. Є нові умови – значить, обов’язково має бути й адаптація. Навіть якщо її на перший погляд не видно.

Адаптація– це не добре і не погано, це нормально, нові умови – завжди стрес. У незнайомій ситуації дитячого садка дитина переживає нові емоції, вчиться розлучатися з мамою, звикає до нового розпорядку дня до нових людей, до нової їжі і нового місця, до нової мікрофлори. Можна це порівняти з відчуттями космонавта, вперше вийшовшого у відкритий космос. Адаптація зачіпає весь організм: від шлунково-кишкового тракту до імунної системи.

Але переживати стрес можна по-різному. Конструктивно – освоюючи нові умови, або деструктивно – руйнуючи самого себе. Фахівці окреслили 3 вида адаптації:

легка адаптація - поведінка нормалізується протягом 10-15 днів; дитинавідповіднонормі додає у вазі, адекватно поводиться в колективі, не хворіє протягом першого місяця відвідування дошкільного закладу;

адаптація середньої тяжкості - зрушення нормалізуються протягом місяця, дитина на короткий час втрачає у вазі; може наступити одноразове захворювання тривалістю 5-7 днів, є ознаки психічного стресу;

важка адаптація триває від 2 до 6 місяців; дитина часто хворіє, втрачає вже отримані навички; може настати як фізична, так і психічне виснаження організму

Як проходить адаптація?

Перший етап– орієнтовний. Дитина потрапляє у нову ситуацію, і що в ній робити, абсолютно не зрозуміло. Одні діти плачуть, інші захоплюються новими іграшками і, здається, не помічають змін.Потім ефект новизни проходить, дитина вже втомилася від щоденної необхідності рано вставати і йти кудись, від розлуки з мамою. З’являються сльози по ранкам і істерики ввечері. Дитина може втратити у вазі або навіть захворіти. Цей період займає близько двох тижнів у разі легкої адаптації, місяць-півтора – у разі середньої, у важких випадках затягується надовго.Наступний етапзвикання вже не такий яскравий, здається, що вже все закінчилося. Але це не так. Навіть якщо дитина не плаче вранці, їсть, спить і активно грається, адаптація ще триває. Просто малюк вже почав справлятися зі стресом. На цьому етапі його ні в якому разі не можна перевантажувати, інакше може статися зрив, що, швидше за все, обернеться хворобою дитини.

У нашому дитячому закладі, практикується так звана «м’яка адаптація». Спочатку діти ходять туди на пару годин, потім до обіду, через деякий час (терміни для кожної дити індивідуальні) починають залишатися на тиху годину, а на повний день залишаються тільки тоді, коли дитина вже в змозі не страждати. Це іноді викликає невдоволення батьків: мовляв, вихователі не хочуть працювати, ось і вимагають під приводом адаптації забирати дітей так рано. Адже дитина вже не плаче і цілком могла б через два тижні ходити в дитячий садок на весь день.Звичайно, ми могла би. Але це і було б те саме перевантаження, яке вилилося б у постійні хвороби дитини. Тому дуже важливо розуміти, що м’яка адаптація – це турбота саме про дитину.

Як же посприяти дитині легко і швидко адаптуватися в садку?

Допомогти своєму малюкові простіше пережити розставання з мамою і звикнути до нового етапу в житті можна. Заздалегідь, десь за 2-3 місяці, починайте його готувати.

По-перше, зробіть режим дня дитини максимально схожим на режим, дотримуваний в дитячому саду. Підйом в 7:00-7:30, сніданок близько 8:30-9:00, обід в 12:00, післяобідній сон до 15:00, вечеря в 19:00-19:30, далі нічний сон - лягати спати потрібно не пізніше 21:00. Треба намагатися не зрушувати графік більш, ніж на півгодини, навіть у вихідні дні.

Важлива дрібниця, або про що не варто забувати: Придбайте до садка кілька комплектів зручного одягу. Бажано, щоб якийсь час дитина походив в ній будинку, щоб заздалегідь подивитися, наскільки одяг зручна у носінні і проста для одягання і зняття самим малюком. Наприклад, застібки повинні бути простими (гудзики, липучки) і перебуває в доступному для дитини місці (бажано спереду).

По-друге, допоможіть вашому чаду придбати елементарні навички самообслуговування. Як правило, дітки, які вміють самі їсти ложкою, пити з кухля, писати і какати на горщик, вмиватися і мити руки, витирати руки рушником, намагаються одягатися і роздягатися, а також які самостійно засинають, відчувають себе впевненіше і легше звикають до нового етапу життя - ходити в дитячий сад.

По-третє, завчасно і плавно привчайте дитину перебувати якийсь час без вас. Навіть якщо раніше малюк проводив весь час з мамою, тепер частіше залишайте його з іншими родичами, близькими друзями сім'ї або нянею. Нехай звикає до того, що мама може піти, але вона завжди за ним повернеться в той час, в який обіцяла. Намагайтеся повертатися до малюка вчасно, і поступово малюк сприйме знаходження без мами як нормальне природне явище, власне, як воно і є.

По-четверте, дуже знадобляться навички спілкування - з однолітками, а також з малознайомими і новими дорослими. Перед тим, як піти перший раз в сад, візьміть за звичку частіше гуляти на дитячих майданчиках, ходити в гості, зустрічати гостей у себе вдома, а також відвідувати інші заходи, де можуть бути діти, особливо, уже відвідують дошкільні освітні установи. Учіть дитину спілкуватися з однолітками - грати разом, ділитися іграшками, не віднімати чужі іграшки, вміти постояти за себе. Показуйте своєю поведінкою та словами, як треба чинити в різних ситуяціях. Давайте можливість дитині спробувати вирішити конфлікт самостійно, не поспішайте йому на допомогу відразу. Учіть дитину знайомитися: спочатку самі показуйте, як і що прийнято говорити, потім все частіше давайте проявляти ініціативу йому.

Є ДУМКА: БАГАТО ДИТЯЧИХ ЛІКАРІВ РАДЯТЬ З МАЛОГО ВІКУ ПОЧИНАТИ ЗАГАРТОВУВАННЯ ДИТИНИ. ЦЕ ЗМІЦНИТЬ ФІЗИЧНЕ ЗДОРОВ'Я МАЛЮКА ДО ТОГО МОМЕНТУ, КОЛИ ВІН ПІДЕ В ДНЗ. ПРИЧОМУ, ДЛЯ ЦЬОГО НЕОБОВ'ЯЗКОВО ЩОДНЯ ОБЛИВАТИ ДИТИНУ КРИЖАНОЮ ВОДОЮ, ДОСИТЬ ЙОГО ХОДІННЯ БОСОНІЖ ДОМА, ЗНАХОДЖЕННЯ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ, ПОВІТРЯНІ ТА СОНЯЧНІ ВАННИ ПРОТЯГОМ ТРИВАЛОГО ЧАСУ (В РОЗУМНИХ МЕЖАХ).

По-п'яте, ненав'язливо розповідайте дитині, що таке дитячий сад - що туди ходять дітки, коли підростають, як тато і мама ходять на роботу, там дітки грають, гуляють, малюють, читають, танцюють, спілкуються, там багато різних іграшок і книг. Можна навіть пограти в дитячий сад, показавши в грі, як діткам там цікаво і добре, що вони там роблять і обов'язково як наприкінці «дитсадівського дня» їх забирають додому мами і тата. При бажанні можна заздалегідь познайомитися з вашим вихователем.

По-шосте, завжди відгукуйтеся про дитячий садок в позитивному ключі, з упевненістю, що дитині там сподобається. Ніколи при дитині не лайте майбутнього вихователя і не лякайте малюка садом.

А головне, запасіться терпінням: адаптація до дитячого саду може тривати від кількох місяців до півроку. У цей період дитина може гірше спати і їсти, більше вередувати й вимагати уваги до себе, частіше хворіти. Від вас вимагається уважне і доброзичливе ставлення до свого малюка, розуміння його труднощів, любов і віра в те, що він обов'язково справиться.

Поставтеся до походу в садок серйозно, адже, по суті, це перша «робота» малюка. Підтримайте його!

Правильна поведінка рідних в період адаптації:

-говорити дитині, що вона вже доросла,

-не залишати надовго - на цілий день в групі.

-погуляти після відвідування на майданчику садка,

-давати із собою улюблені іграшки,

-повідомляти вихователя про особливі звички дитини,

-довіряти працівникам установи,

-придумати ритуал "прощання" і обіграти вдома,

-зустрічати дитину з посмішкою,

-розповідати дитині якомога більше доброго про садок,

-підтримувати самостійність дитини вдома.

Чого не потрібно робити:

-негативно відгукуватись про спеціалістів закладу,

-наказувати вдома дитину за капризи в садку,

-виявляти тривогу, неспокій, плакати з приводу важкого звикання малюка,

-забороняти контакти з іншими дітьми,

-залякувати дитину дитячим садком.

Ознаки позитивної адаптації дитини в садку - хороший апетит, спокійний сон, адекватна реакція на діяльність з вихователем, бажання спілкуватись з дітьми, іти в групу, нормальний емоційний стан.